Учителю! Вклоняємось доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом, як серце, золотим.
Учителю! Ти - наче нездоланність,
Крізь все просієш іскру доброти,
Щоб засвітить у серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.

Тихо вечір догорає,
Сплять у синяві зірки,
Наша вчителька читає
Твори учнів від руки.
Все навколо постихало,
Другий сон пливе кругом,
І лиш вчитель англомовний
Щось схилився над столом.
Перші півні заспівали
Вже світанок жевріти став,
А учитель наш, філолог,
Ще і досі не лягав.
Так, важка ваша праця,
Але й прекрасна в той же час,
Та знаєм - все здійснити вдасться,
Низький уклін Вам всім від нас.